Концепція

Кооперативна енергетика

1. Концепція

Створенню ефективної енергетики заважає втрата керованості та фахівців, незрозумілі закупівлі та корупція. Вартість енергії прагне до 15 грн\кВт*г і держава неспроможня це стримати. Як вихід, треба створювати автономні кластери, де ціну обумовлюють тільки власні інженерно-організаційні рішення, здатні ундтимувати її на рівні 4-6 грн\кВт*г. Найкращій результат виникає, якщо:

всю вироблену енергію використовують внутрішні споживачі;
споживачі здатні та заохочені працювати за гнучким графіком;
кожен момент часу генерація працює з максимальним коефіціентом корисної дії (ККД);
острів споживає або віддає енергію в енергосистему тільки коли це здешевшує її собівартість;
де це можливо, використовують місцеві джерела енергії (СЕС, ВЕС, енерго- та водні ресурси, лісові угіддя, місцезвалища, джерела неутілізованого тепла, тощо);
скорочення втрат енергії, води, тепла при споживанні та генерації є постійною діяльністю;

В пілотних проектах доцільно впроваджувати острови розміром 0,2...3 мВт, оскільки це

поширює можливості технічних рішень з високою гнучкістю та ККД;
знижує вартість помилок, неминучих завдяки інноваційності, дозволяє експериментувати;
спрощує, здешевшує проекти, полегшує пошук донорів та інвесторів;
виводить проекти під уваги крупних гравців;

Укрупнення островів доцільне за рахунок кооперації, гнучкість якої недосяжна для діючих гравців. Це є ключовою перевагою для здешевшення електрики від енергосистеми, заробітку на РДН (ринку "на добу наперед"), балансуючих групах виробників, допоміжних послугах. Наприклад, наш польський партнер управляє сотнею дрібних джерел, сумарной потужністю більше 400 мВт

Починаючи з кількох мегават, на яких будуть напрацьовані технічні та організаційні підходи та створена інфраструктура, "острови" можливо тиражувати до будь-якого розміру. Доцільно охопити нею критичну інфраструктуру міст, дрібний та середній бізнес. Завдяки цьому міста стають невразливими до ворожих атак, бо безглуздо витрачати ракету на багату кількість дрібних об`єктів.

Невеликий розмір островів дозволяє пропонувати проекти одразу багатьом громадам та бізнесам, лідери яких прагнуть забезпечити себе надійною та дешевою енергією. Це дозволить впровадити пілотні проекти там, де вони зустрінуть найбільше сприяння.

2. Предмет діяльності

2.1 Напрямки проектів

Забезпечення потужних споживачів водоканалів енергією від власних ГПУ. Використання перепадів висоти та водонапорних башт, як гравітаційних акумуляторів енергії. Створення автономних ділянок водоканалу на власному забезпеченні дешевою енергією.
Підвищення надійності та ефективності систем централізованого теплопостачання з використанням когенерації з максимальним ККД. Повне забезпечення електричних власних потреб котелен, використання залишків для власних потреб інших комунальних обєктів громади.
Використання енергетичного обладнання та ресурсів, наданих за рахунок зовнішньої допомоги, яке не використовується, або працює неефективно;
Створення трейдера для закупівлі дешевої нічної енергії, надання послуг володарям залишків електрики для її продаж на ринку. Створення ОСР для обслуговування простих потужних вузлів. Створення експлуатуючої організації, щоб спростити громадам використання джерел енергії;
Поширення обсягу споживання островів за рахунок шкіл, лікарень, тощо.
Використання мереж освітлення та контактної мережі електротранспорту замість створення власних кабельних та воздушних мереж від ГПУ до споживачів;
Створення фахових ресурсів для підтримки діяльності ОСББ, в т.ч. при купівлі-продажу електрики, створенні автономних рішень, вібору обладнання, тощо;
Підвищення стійкості та ефективності тепло- та електрозабезпечення ОСББ: під`їзд, будинок, кілька будинків. Заходи з економії тепла та енергії, ревізія системи розподілу, комерційний облік, впровадження локальних приладів запасу та генерації, аварійне електро та теплопостачання.
Автономізація сільских споживачів. Спільне використання специфічних ресурсів території: неугіддь (для ВЕС, СЕС), трансформаторів, ліній електропостачання, тощо;
Створення "Пунктів незламності", як нової форми кооперації навколо безпеки та енергії;
Підвищення ККД діючих систем енергозабезпечення за рахунок оптимізації споживання, додаткових пристроїв генерації та накопичування, модернізації обладнання:
- Індустріальні парки, логістичні майданчики, холодильники;
- Готелі, гуртожитки, коворкінги, школи, лікарні;
Освоєння виробництва та акумулювання енергії, утилізації відходів новими (водень, біогаз);
Послуги по зниженню втрат енергосистеми шляхом компенсації реактивної енергії;

2.2 Економіка

Діаграма демонструє ступені зниження вартості енергії в залежності від комплексу прийнятих заходів. Ціни дуже орієнтовні, оскільки результат залежить від того, які та наскільки ступені реалізовані. Вказане забезпечує економію 200-300%, що дуже привабливо для інвесторів.

1-2 Поточний стан та прогноз

Внаслідок масового будівництва, енергетика буде обтяжена зобов`язаннями. 1-2 гВт розподіленої генерації додадуть 1,5-3 грн за кВт*г, в разі будівництва АЕС ціна перевищить 20 грн. Уряд буде орієнтуватися на Европейські ціни (15,3 грн), які не втримає через втрату керованості та безлад.

Середня вартість електрики в Україні 5,46 грн*кВт,ч. Послуги розподілу, передачі, трединг підіймають її до 9-10 грн*кВтч. Ціну для населення утримують 4,5 грн кВтг за рахунок перехресного субсідування, для подальшого утримання якого відсутні ресурси.

В Европі кіловат (до розподілу) коштує 4,15-5,45 грн*кВтч, що робить привабливим імпорт, надихає гравців до створення відповідних умов та пригнічує розвиток власної генерації

3-4 Заходи з енергосистемою

Відмова від послуги розподілу скорочує ціну на 1,2-2 грн за кВт*г. Це доцільно для потужних споживачів. Можливо через створення відокремлених мереж, систем обліку, вдосконалення законодавства, підключення до лінії 110 кВ, створення ОСР (одного для всіх), тощо.
Нічні ціни на електрику протягом 5 годин складають 0,5-1,5 грн за кВт*г. Нічних споживачів слід живити їми, поліпшуючи мікс вартості у себе замість енергопостачальника. Для цього необхідно створити власного трейдера. За рахунок накопичувачів, треба запобігати закупівлям на піку вартості

5-6 "Низьковисючі фрукти"

Перехід до власної генерації на ГПУ\ГТУ забезпечить вартість кіловату 3,5-4,5 гривні (не враховуючи накладні витрати та повернення інвестицій). Використання когенерації та тригенерації для підвищення ККД установки здатне знизити її до 2-3 грн.

7-9 Послідовна оптимізація

Використання міських енергоресурсів (біомаса, щєпа, метан, тощо) здатне значно скоротити витрати, але відповідні проекти слід впроваджувати тільки там, де вони доступні. Є багато прикладів, де вони виявилися недоцільними через вартість логістики та складнощі закупівлі.
Відновлювана генерація має сенс тільки коли є можливість спожити всю згенеровану електрику, або використати дешеві накопичувачі (гравітаційні акумулятори, тощо).
Просьюмерізація - це керування споживанням та генерацією, як єдиним цілим. Це дозволяє підтримувати локальну енергосистему в режими мінімальної собівартості. Але ефект виникає тільки якщо система має достатню гнучкість, для якої слід виконати хоча б частину вказаних ступенів

10 Енергомодернізація

Енергомодернізація на стороні споживача здатна знизити споживання електрики, тепла та води в 2-3 рази за рахунок нормалізації режимів, скорочення витрат, підвищення ККД споживання. Можливості здешевшення цих ресурсів для населення та бізнесу за рахунок усунення втрат навіть вищі, ніж за рахунок здешевшення генерації. Програма їх реалізації буде запропоновано окремо.

3. Організація

3.1 Продуктивні сили

Треба створити віртуальну спільноту компетентних фахівців та підприємств, щоб виконувати всі функції, притаманні проектам наміченого типу. Спільноту учасників відбирають через прозору об`єктивну оцінку фаховості в області передбачаємого застосовування - наприклад так. Щоб залишатися в спільноті, учасники мають підтримувати репутацію шляхом згоди на публікацію даних про свою діяльність, які для цього будуть встановлені.

Як показано на малюнку, Платформа складається з двох частин: інфраструктура та виробництво. Перша забезпечує створення проектів, залучення, координацію та захист учасників, тощо. Друга реалізовує проекти, як цілком виробнича структура.

З членів спільноти "збирають" консорціуми під проекти, забезпечуючи повний набір кваліфікацій згідно тендерної документації. Тендери можливо проводити між двома лідерами консорціумів, в тому числі із дублюючим складом інших учасників.

Платформа є власником технології та інформаційного забезпечення, які створені за рахунок інвестицій та вдосконалюються шляхом реінвестування з проектів, реалізованих завдяки Платформі.

Використання Платформи, як зберігача активів та бренду, спрощує вирішення питань референтності, надважливих при проведенні тендерів та формуванні суспільної думки. Відповідно, Платформа залучає учасників та спостерігає за ними так, щоб їх діяльність не задала репутаційних втрат

3.2 Бізнес-модель

Зазвичай, учасники намагаються заробити в процесі реалізації проекту, на закупівлях та БМР. То є разовий заробіток, який закінчується разом з вводом в експлуатацію. Це мотивує до здорожчання проекту та демотивує до якості кінцевого результату.

Наша бізнес-модель фокусується на отриманні прибутку від здешевшення енергії, розрахованого за певними методиками (варіант - енергосервісна компанія). Винагорода та мотивація до здешевшення процесу та якості результату при такому підході значно вища.

Для володіння результатом створюють підприємство, співвласниками якого є громада, інвестори та Платформа. Від громади, співвласниками можуть бути члени ОТГ, громадяни, підприємці, впливові особи або їх довірені особи, тощо. Це забезпечує мотивацію збоку всіх задіяних сторін.

Діяльність за такою моделлю продукує великі податки, які слід сплачувати без "оптимізації", щоб не втратити західних інвесторів та уникати поводів для нападів збоку великих гравців. Для скорочення податків необхідно:

створювати операційні підприємства (експлуатація, ремонт, трейдинг, тощо) для обслуговування об`єктів, виконання додаткових робіт замість персоналу замовника;
застосовувати аренду або інші форми власності, надаючи енергію або результати її використання (наприклад, перекачану воду), звичайний суб`єкт підприємницької діяльності;

3.3 Впровадження

Насамперед, необхідно впровадити декілька "островних" проектів, продемонструвати реалістичність та економіку, зламати недовіру. Необхідно паралельно працювати над низкою проектів, переключаючі ресурси на ті, де склалися обстави. Це мають бути проекти з безперечним ефектом.

Невідємною частиною пілотних проектів має бути опрацювання інструментів масштабування, які полегшують роботу з громадами, конкретизують задачі та вигоди, мотивують на ініціативу. Це мають бути шаблони наступних типових документів:

колекція проектів;
контракт на впровадження проекту;
договор на володіння результатом;
статут підприємства, що створюється для впровадження та володіння проектом;

Типові проекти мають містити чітко зрозумілу робіт, обсяги, терміни та джерела виникнення вигід. До них додають опитувальники для здобичі вхідних даних для розрахунку вигоди, наводять джерела їх пошуку та приклади. На підставі цих даних визначають перспективність та чергу проектів, створюють Карту проектів, план вишукуваних робіт для фахівців. Тобто, перелік проектів під реалізацію виникає в два етапи: 1) анкетування та аналіз анкет, створення черги на вишукування та 2) фахова розробка ТЕО.

Контракт на впровадження має містити зрозумілий опис механізмів, які знімають з громади невластиві дії та ризики. Громада має побачити, що від неї потрібно тільки те, з чим вона взмозі впоратися (інше бере на себе виконавець, щонайменш на період підготовки власного персоналу). Роботу з підготовки пропозицій, залучення інвестицій та завдання, від яких залежить якість результату, має виконувати виконавець і нести за неї зрозумілу та конкретну відповідальність

Договір на володіння має забезпечити розуміння користі від проекту для громади та осіб, від яких залежить його успіх. Має бути надана методика розрахунку винагороди володаря відповідно до розміру економії та інших показників. До співволодіння результатом бажано долучати звичайних громадян

Тобто, пропозиція для громади має бути такою, від якої "неможливо відмовитися" во всіх сенсах, від позитивної мотивації до тиску, який потрібно створювати з урахуванням специфіки. При зацікавленості громади та фаховій підтримці проекту, вірогідність успіху значно зростає.

Завдяки цьому, Вітрина платформи буде містити тільки проекти, якими гарантовано є сенс займатися через доцільність та реалістичність. Їх привабливість для бізнесу вмикає ринкові механізми створення логічної острівної енергетики, виключає потребу контролю та втручання збоку держави.

Окремим проектом необхідно створити агента, який забезпечує рекламу успіхів певних ОТГ, створення політичної конкуренції на енерго проектах

4. Складні питання

4.1 Предмет контракту

На етапі підготовки та реалізації проекту:

проведення передпроектних вишукувань та розробка ТЕО;
підготовка тендерної документації, супровід тендеру, оцінка учасників;
розробка та супровід плану отримання дозволів;
експертиза проектної документації;
планування та моніторинг робіт за проектом, публікація звітності;
приймання та оплата робіт за основним контрактом;
інженерний супровід налагоджувальних робіт, розробка інструкцій та регламентів;
організація експлуатації протягом обговореного періоду;

Після закінчення БМР\ПНР та вводу в експлуатацію:

аналіз режимів роботи, розробка режимних карт;
робота з енергоринком;
розрахунок економії, розрахунки з інвестором та між учасниками;

4.2 Тендери

Необхідно забезпечити максимальну прозорість та відповідність ЗУ "Про державні закупівлі" навіть в випадках, коли цей ЗУ незастосовний. Для тендерів потрібні сумлінні компанії, спроможні впоратися з потрібним рівнем іноваційності. Треба створити такі компанії та захистити тендери від шахраїв:

тендери потрібно робити нецікавими для шахрайських гравців;
потрібен специфічний предмет тендера, або розбиття проекту на розділи, частину яких можливо винести на звичайні торги;
прийоми тендерного шахрайства (аналоги, досвід, терміни, умови оплати, тощо) слід заблокувати в тендерній документації, підготовку якої замовляє інвестор (використання є умовою інвестицій);
проведення тендерів уповноваженою організацією інвестора може бути умовою інвестиції;
вести публічний Каталог учасників тендерів, максимально відкрити дані про якість та референтність;
створити пул адвокатів та журналістів для захисту доброчесних тендерів;

4.3 Проблема нестачі фахівців:

Інвентаризація наявності за потрібними фахами, створення віртуальної спільноти;
Стандартизація, типизація, як засоб скорочення потреби в високому фасі;
Іноземні фахівці для створення стандартних та типових рішень;
Створення ПТУ, сервісних центрів та курсів по підвищенню кваліфікації;

4.4 Невизначеність

ЗУ "Про ринок електроенергії" 2017 року містить багато неврегульованих питать. Регулятор готує норми в інтересах крупних гравців, нехтуючи надважливими питаннями. Ризиком є підтримка соціальної ціни енергії через перехресне субсідування, але на нього бракує донорів та сплатоспроможних споживачів. Через субсідії, хтось може отримати дешевшу, ніж "острівна" енергію але ненадовго. Необхідно:

не намагатися заробляти на продажі електрики в енергосистему;
фокусуватися на енергії для юридичних осіб;
створювати гнучкі рішення, які можливо модернізувати для продажу електрики;
утикати створення схем, які легко порушити зміненням норм та законодавства;
створити юридичну службу для миттєвого оскарження в судах кожної спроби зламати схему;

5. Проекти

Слід реалізувати декілька проектів, опрацьовуючи методи та інструменти на ходу. Це дозволить створити ядро підприємств та фахівців, щоб масштабувати результати, поширювати напрямки та масштаб інновацій. Вдалі проекти - це шоурум, що демонструє переваги та заохочує.

5.1 Водоканал

Водоканал є крупним споживачем електрики, яка використовується неефективно за рахунок застарілого обладнання, інженерних та організаційних рішень. Через собівартість електрики, послуги Водоканалу можливо здешевшити в 2-3 рази, для чого:

перевести потужні насоси на живлення від власної генерації;
акумулювати енергію в резервуарах, водонапірних баштах;
налагодити роботу з енергосистемою, комерційний облік, послуги балансування;
впровадити системи обліку води та діагностику втрат;
провести повний енергоаудит, усунути витрати та втрати при виробництві та споживанні;
де можливо, замістити артезіанську воду технічною;

Пілотні проекти - створення власної генерації на ГПУ в місцях, де наявні газова мережа та споживачі критичної інфраструктури. Бажано встановлювати ГПУ в котельнях, щоб економити на когенерації. В таких проектах ціна електрики миттєво впаде до 2-4 грн\кВт*г проти 10,5 сьогодні. Для насосної групи потужністю 1 мВт, річна економія складе щонайменш 500 тис євро.

В пілотні проекти є можливість безкоштовно залучити генератори від USID, які вже поставлені в Україну та не використовуються через організаційний безлад. Завдяки цьому, повернення інвестицій в структурі ціни може скласти 1-2 грн\кВт*г.

Подача води насосами в резервуари та водонапірні башти в період найнижчої ціни електрики здатна економити 5-6 грн\кВт*г. До неї доведеться додавати 2,5 грн за супутні послуги, які можливо скоротити за рахунок інших заходів:

розвиток власних мереж від фідера та вдосконалення АСКОЕ;
скорочення виплат ОСР за ненадані послуги через нормативні ініціативи;
створення власного ОСР для крупних індивідуальніх споживачів та приєднання до ПС 110 кВ;
енергомодернізації (частотне регулювання);
скорочення потоків рідини, що перекачується;
заміщення артезіанської води технічною скрізь, де це можливо;
надання послуг балансування завдяки гнучкості;

Деталі за цим посиланням (в процесі створення)

5.2 Теплоенерго

Розпочаті вишукування стосовно когенераційних установок в котельнях Львіву, що вже змонтовані або плануються. Вочевидь, держава спробує управляти їх електричною потужністю для балансування та покриття дефіциту електрики за своїм розумінням, без урахування інтересів ОТГ в економіці такого виробництва. Завдяки цьому КГУ може перетвориться із можливості в обтяження, джерело проблем з корпуцією. Для запобігання цьому необхідно:

забезпечити споживання електрики власними споживачами критичної інфраструктури;
навчитися надійно експлуатувати КГУ в оптимальних режимах;
навчитися продавати залишки електрики за вигідними цінами;

В ідеалі, теплова потужність КГУ має відповідати потребі міста в тепловій енергії з урахуванням похідних факторів та техніко-економічних показників газових котлів. Електрична потужність витікає з теплової та може мінятися в певному діапазоні, обмеженому показниками ККД. Якщо держава потребує вийти за межі ефективності, вона має визначити, хто заплатить за нанесені тим самим збитки.

Завдання в тому, щоб приєднати до наявних та запланованих КГУ споживачів критичної інфраструктури, здатних спожити всю згенеровану їми електрику. Необхідно:

знайти об`єкти, підключення яких доцільне з урахуванням витрат на приєднання;
розв`язати технічні проблеми з обліку потоків енергії та системами захисту;
розв`язати організаційно-правові проблеми дозволів та регулювання;

На першій стадії проекту необхідно забезпечити ефективну роботу наявних та запланованих КГУ. Паралельно слід провести вишукування з метою розробки ТЕО на енергомодернізацію міста, яке встановить потребу в КГУ та містця їх облаштування. Завдяки цьому місто зможе пропонувати бізнесу інвестувати та брати участь в проектах з гарантованою доцільністю та економікою.

Деталі за цим посиланням.

5.3 Допомога USID

Як стало відомо, жодна з 99 ГТУ\ГПУ, безкоштовно наданих в Україну через фонд, не працює. Також не змонтовані або не використовуються соняшні панелі та інші елементи загальною вартістю під $1 млрд. Бенефіціари не змогли їх впровадити, не маючи відповідної компетентності та мотивації.

Володар коштів зацікавлений в виправленні ситуації та готовий профінансувати відповідні дії. Інформація про наявність та характеристики ресурсів доступна. Необхідно:

проаналізувати доцільність кожного проекту, під який надано обладнання, скласти перелік проектів для продовження та специфікацію обладнання, що вивільнюється;
визначити типові проекти, які можливо впровадити з використанням обладнання;
провести компанію по заохоченню громад на впровадження проектів;
підібрати спільноту фахівців, сформувати проектні групи по громадам;
впровадити 2-3 проекти з використанням вивільненого обладнання, створивши приклад;

Пілотний проект заплановано в п. 6.1 для Львівводоканалу. Паралельно, буде розглядатися можливість тиражування підходів та напрацювань в інші міста Західної України - Тернопіль, Самбір, тощо. Оскільки обладнання безкоштовне, заробіток виконавця буде невеликий. Але:

в разі успіху, виконавець отримає надзвичайну політичну підтримку;
внаслідок складності та ретельного контроля за результатом, відсутня конкуренція;
більшість етапів проекту є обєктами інтелектуальної власності з високой доданою вартістю;
по завершенні проекту виконавець заробляє на експлуатації, супроводі, додаткових послугах, поки володар не навчиться робити це самостійно;

5.4 Створення експлуатуючої організації

Неготовність громад та бізнесу до експлуатації нових установок є одним з головних стримуючих факторів для розвитку системи. Замовники розуміють, що після монтажу установок їми нема кому займатися, що є джерелом стримання ініціатив. Початі проекти доходять до стану, коли змонтовані установки простоюють, або працюють нестабільно та неефективно. Для вирішення цієї проблеми слід створити експлуатуючу організацію, яка візьме на себе основну частину складнощів.

Щоб заохочувати громади та бізнес до створення енерго об`єктів, організація має заробляти не стільки на самій експлуатації, скільки на послугах, методах та інструментах, які компенсують громадам та бізнесам дефіцит компетенції та дозволять створити власні структури. Особливу увагу слід концентрувати на створенні ПТУ, курсів та інших закладів для навчання. Організація має бути співвласником цих структур.

Працівники організації мають взяти безпосередню участь в проектах створення та налагодці об`єктів в якості технічних керівників, отримати практичний досвід, розробити інструкції, методики, тощо.

Зараз існують найкращі умови для створення експлуатуючої організації на базі персоналу ЗАЕС, якого Енергоатом не в змозі забезпечити роботою: експлуатаційники, електрики, керівники технічних підрозділів АЕС. На даному етапі організація має взяти на себе також представництво виробників обладнання, авторський супровід, ремонт та технічне обслуговування обладнання.

5.5 Створення трейдера

5.5.1 Політика

Система продажу електрики - складний ринок, яким заправляють крупні гравці. Надаючи залишки електрики в ринок, володар установки стає "жертвою", яка не розуміє правил та не в змозі протидіяти фаховим гравцям. Вочевидь, він буде працювати в борг по невигідній ціні, як за електрику, так і за допоміжні послуги. Наявність трейдера, що працює на користь нової генерації, є необхідною умовою для залучення громад та бізнесу до створення енергогенеруючих потужностей.

Очікується, що по готовності нових об`єктів їм будуть пропонувати участь балансуючіх групах. За такими схемами електрику забирають майже безприбутково, з відкатом 15-20%. Користь від підвищення ККД спалювання газу отримує не громада, а посередник та корумповані особи замовника.

Щоб заохочувати громади до створення енерго об`єктів, трейдер має заробляти не стільки на продажу електрики, скільки на послугах, методах та інструментах, які компенсують громадам та бізнесам дефіцит компетенції та дозволять створити власні структури. Трейдер має бути співвласником цих структур.

Крім операцій на ринку електрики, трейдер має диспетчеризувати генерацію та споживання внутрі та між островами, щоб забезпечити найкращу інтегральну собівартість. З часом, можливо розділення цієї діяльності на тоговлю та диспетчеризацію (прогнозування, планування, моніторинг, звітність).

5.5.2 Техніка

За рахунок кооперації островів, трейдер має створити гнучку структуру генерації та попиту, яка має безумовні переваги в ринках допоміжних послуг та РДН (на добу наперед). Наприклад, насоси водоканалу можливо живити від зовнішніх та внутрішніх джерел так, щоб забезпечити 100% виконання зобов`язань перед ринком на умовах, які для інших гравців є надто ризикованими.

Будь-який спосіб зберігання енергії (електрика, тепло, гравітація, тощо) потребує можливості купувати її в певні часи. Електропостачальники самі заробляють на різниці добових цін, продаючи мікс енергії. Власний трейдер має взяти цю роботу на себе.

Малюнок (дані за 01-09.08.24) демонструє два піки вартості електрики, тривалістю 5 годин. Економіка в тому, щоб активно споживати на нижньому піку, не споживати на верхньому, а в інші часи діяти за ситуацією. Це можливе лише при гнучкому профілі споживання-виробництва, якій необхідно створити за рахунок вишевизначених проектів та кооперації.

Вочевидь, різниця між вказаними піками буде скорочуватися за рахунок діяльності інших гравців по встановленню сторіджів, ГПУ\ГТУ, тощо. Але тривалий час вона буде зберігатися дуже значною.

5.6 Створення навчального центру

5.7 Створення Платформи

Все, чим доцільно займатися спочатку в енергетиці та енергозбереженні, а потім і в інших галузях, слід подавати в формі проектів в різних стадіях опрацювання (ідея, концепт, бізнес-план, проект, робоча документація, тощо). По кожному проекту має бути зрозумілою доцільність, економічна ефективність, бюджет, учасники, торги, контракти, графік реалізації та фінансування, стан виконання та інші деталі, важливі для стейкхолдерів та суспільства.

Для керування діяльністю по створенню, ініціації та реалізації проектів, презентації результатів, переваг, методів та доброчесних учасників, необхідний інструмент, до складу якого входять:

Вітрина потреби: структурований перелік проблем, ідей, проектів в різній стадії готовності, створення яких є обєктом планування та моніторингу (Карта проектів та перспектив);
Вітрина учасників: структурований перелік підприємств та фахівців, в вигляді цифрових двійників. Підтримка спільної роботи з документами, засоби комунікації, урахування інтелектуальної власності при створенні проекту. Облік вкладу учасників в проекти, який складає їх репутацію;
Система підбору учасників в ланцюжок доданої цінності проектів, підтримка в досягненні домовленностей про співпрацю, рівні якості, умовах, цінах, термінах, володінні, тощо. Безпечні розрахунки (в тому числі в блокчейн), послуги вирішення суперечок;
Система планування проектів. Деталізація операцій, закріплення учасників, моніторинг, корекція та оптимізація графіків. Упередження затримок та проблем, персональна відповідальність
Система візуалізації, яка максимально наглядно демонструє задум, процес та результати виконання проектів, забезпечує прозорість та виключає можливість недоброчинної поведінки;
Нормативно-довідкова інформація: довідники, шаблони процесів, каталоги продукції та виробників, інщі інструменти для спрощення діяльності через стандартизацію.
Бібліотека стандартів, наукових робіт, хорошої практики, тощо по всій тематиці Платформи;

5.8 Карта проектів

Пропозиція має містити:

Альбом Типових проектів з рекомендаціями по вибору відповіднро до місцевих особливостей;
посилання на проекти, які можно подивитися та людей, яких можливо розпитати;
доступ до матеріалів та фахівців з вибору проектів;
перелік робіт, які необхідно зробити виконавцю та громаді;
опис видів, обсягів, термінів та джерел надходження вигід;
джерело фінансування (не громада) та умови повертання інвестицій;
організаційні умови (реальне бажання, створення групи, наявність лідера);
вимоги до вхідних даних для розробки попереднього ТЕО;

6. Можливості

6.1 Фахівці та підприємства

6.1.1 Робота з громадами

Генерал. Генерал. Керівник операційної діяльності во Львові та Західній Україні.
Андрій Побурко. Комунікатор проекту. Залучення інвесторів, адміні ресурсу, підбір виконавців.
Дмитро Дубін. Заступник директора з стратегічного розвитку та комунікацій
Тарас Грень. Керівник апарату ЛОДА

6.1.2 Інвестиційна складова

Олександр Магдинський. Робота з інвесторами, закородонми виробниками. Розробка бізнес-планів та документів для інвесторів. Складання та супровід інвестиційних контрактів. Корпоративне право;
Ігор Верецький. Голова інвестиційного Фонду, звязок з кількома інвест фондами за кордоном;
Богдан Гресь. Радник голови військової адміністрації Львову;

6.1.3 Передпроектні вишукування, ТЕО

Сергій Пудіков. Система регулювання роботи когенератора на внутрішню та зовнішню мережу;
Олег Михайлович. Розробка оптимізаційної моделі, вимог до системи регулювання когенератора, режимних карт роботи КГУ відповідно до зовнішніх факторів;
Цюкурник Сергій. Енерго аудитор. Розробка оптимізаційних рішень по усуненню втрат
Energa Wydtwarzenie (Польща). Комплексні рішення в відновлюваній енергетиці (вишукування, розробка моделей, послуги управління);

6.1.4 Енергоринок

Віктор Буток. Організаційно-правова модель, методи поведінки на ринку енергії. Корпоративні питання. Алгоритми диспетчеризації та енерготрейдингу. Корпоративне право;

6.1.5 Інжинірінг

Георгій Балакан. Головний інженер проекту. Технічні питання, залучення фахівців та постачальників інженерних послуг, організація навчання.
Олег Дудар. Голова Експлуатуючої організації та навчального центру для автономної генерації.
Віктор Візіговський. Експерт з високовольтного обладнання, питань оптимізації енергосистеми
Михайло Лямець. Інженер - електрик (СЕС та інше до 150 кВт)
Сергій Решетов. Інженер по когенераційним установкам
Юрій Граф. Інженер, фахівець по тепломеханічному обладнанню котелен, ТЕЦ, ТЕС
Сергій Возгоменчук. Львовський вентиляторний завод (директор)

6.1.6 Планування та моніторинг

Михайло Шустер. Архітектор проектів. Планування, координація, моніторинг. Підготовка суттєвої частини тендерної документації. Платформа прозорого обліку та звітності, сайт проекту;

6.1.7 Науково-технічна підтримка

Олександр Шпак.
Львів ОРГРЕС: концептуальне проектування, алгоритми та технічні завдання на системи обліку, захисту та автоматики локальних мереж, авторський нагляд за виготовленням та експлуатацією;
Львівська політехніка, КПІ;
Німецький університет по темі Смарт-Сіті, який співпрацює із Шнайдер, Сіменс та готовий кооперуватися з українським вишем;

6.1.8 Проектування

Андрій Побурко. Проектування будівельної частини.
Дмитро Лосєв. Теплоенергопроект, Львів Проект. Проектування електричної частини.
Богдан Коваль, Укрзахіденергопроект, головний інженер. Проектування електричної частини, приєднання до зовнішньої мережі;

6.1.9 БНР та ПНР

Орест Процик. Інсталяція КГУ, вирішення питань та під`єднання до газу. Доступ до вхідних даних та обговорення пропозицій для Водоканалу.

6.2 Потенційні клієнти

Володимир Лисий. Проекти ОККО
Олександр Штефан.
Юрій Козуб. Глауконіт. Директор карьєру
Ігор Салюк. Проект Хаб Римачі. Юридичні питання, в т.ч. з законодавства Польші.
Віталій Семенків. Турківська лікарня
Назар Подольчак. Львівська політехніка
Голови Стрийської, Самбірської, Львівської, Яворівської РВА
Голови ОТГ: Сколе, Стрий, Стрілки, Турка, Бориня, Бібрка, Івано-Франкове, Рудки, Самбір, Славсько

6.3 Обладнання на пільгових умовах

Дві комісії США з питань використання допомоги в енергетику зацікавлені продемонструвати, що завдяки їм надане обладнання впроваджене та працює ефективно. Є база даних обладнання та можливість перерозподілу та адміністративного тиску на будь кого
Крупний виробник енергетичного обладнання від 10 мВт із Ірландії готовий постачати генератори, електричні сторіджі, обладнання СЕС, ВЕС в лізінг. Забезпечує інженерну та сервісну підтримку, бажає створити підприємство;
Виробники обладнання для виробництва біогазу, водню, сміттеспалювання із Германії;
Виробник генераторів 0,5-2 мВт та когенераторів з Германії;
Постачальники сторіджей електрики з Китаю в форматі морського контейнера;
Виробник стабілізаторів з України;

6.4 Проекти для опрацювання

Глауконіт;
Хаб "Римачи";
Послуги для ОККО;
Проект "Тарас";
Рибне господарство;
Школа;

7. Заходи

7.1 Загальні документи (тільки суттєві вимоги)

меморандум для Замовника - Магдинський, Шустер, Буток;
контракт між Замовником та Виконавцем - Магдинський, Буток;
методика розрахунку винагороди Виконавця - Магдинський, Буток;
альтернативний контракт (володіння, оренда) - наприклад;
Угода між учасниками проекту - Буток, Магдинський;
статут підприємства-зберігача активів - Магдинський, Буток;
статут Виконавця робіт - Магдинський, Буток;
договір спільної діяльності - Магдинський, Буток;
пропозиція для співвласників з ОТГ - Магдинський, Буток;
функціонал "зеркального" підрозділу в ОТГ, що використовує результат проекту;
тендерна документація - Шустер;
вирішити проблему афілійованих осіб в складі лідера - Магдинський, Буток;

7.2 Попередні ТЕО

автономна енергетика Водоканалу (Шустер, Буток, Балакан, Магдинський);
автономна енергетика Теплоенерго (Шустер, Буток, Балакан, Магдинський);
створення трейдера (Буток, Магдинський);
створення Експлуатуючій організації (Балакан, Шустер);
MVP системи планування та обліку (Шустер);

7.3 Дії

створити підприємство-зберігач активів;
створити інжинірінгову компанію;
знайти інвестора та погодити умови інвестування;
створити підприємство (або два?) для участі в тендері;

7.4 Підрядники

проектна архітектура та інжинірінг (створити);
концептуальне проектування та авторський супровід (Львів ОРГРЕС);
проектування бідівельної частини (Львівпроект);
проектування тепломеханічної частини;
проектування електричної частини;
будівництво будівельної частини;
будівництво тепломеханічної частини;
будівництво електричної частини та автоматики;
ПНР тепломеханічної частини;
ПНР електричної частини;
експлуатуюча організація (створити);
трейдер (створити);
учбовий центр (створити);

7.5 Перед тендером

вмотивована робоча група в ОТГ з лідером;
тендерна документація;
два (офіційно не афільованих) лідера консорціуму;
підприємство з трьох співвласників;

Last updated 4 months ago