🧩Теплоенерго

1. Стан питання

Україні безкоштовно надано 99 КГУ для котелен різних міст, процес подовжується. Власні установки впроваджує бізнес. Зараз КГУ скидають надлишки електрики на користь ОСР, а надлишки тепла - в довкілля. При такому господарюванні, паливна складова 1 кВт*г коштує більше 5 грн, плюс тарифи 3,5. Разом з повертанням запозичень на корупційні закупівлі, вийде більше 15 грн.

Потужня ГТУ введена Енергоатомом в експлуатацію в Боярці, але не працює в зв`язку з недоцільністю. Більшість КГУ не змонтована, або не експлуатуються із-за відсутності фахівців. Теплоенерго спроможня обслуговувати теплову та моторну компоненту ГПУ, але не електричну частину, продаж електрики та ремонт. Без вирішення цих питань, ефективна робота когенерації неможлива.

За відомими проектами, всю електрику, не витрачену на потреби котельні, віддають в енергосистему без перспектив получити за неї справедливу плату. Очікується, що розрахунками займуться трейдери балансуючих груп, скуповуючи електрику за безцінь з відкатом 15-20%.

2. Технічна частина

2.1 Теоретичні можливості

Згідно реклами, ККД когенераційних установок (КУ) досягає 80%, дозволяючи отримати з кубометру газу 8 кВт енергії по 1 грн за кВт. Але такі показники досяжні в вузькому діапазоні умов, що залежать не від КУ, а від характеру споживання енергії. Ключовими з них є пропорція між споживанням тепла та електрики (наприклад 42\47%) та рівень навантаження мотору КУ. Якщо умови не забезпечені, ККД КУ може впасти нижче 25%. Слід спочатку визначити оптимальні умови, а потім вибирати під них КУ.

На малюнку наведено, як може змінюватись вартість енергії в залежності від умов використання КУ. Найкращу вартість енергії забезпечує робота КУ на номінальній потужності, коли вся теплова та вся електрична енергія споживається внутрішніми споживачами. В крайніх випадках:

• Коли теплову енергію нікуди дівати, ККД виробництва електрики падає нижче 35%. Вартість газу на виробництво 1 кВт*г електрики може бути гірше 4 грн*кВтг;

• Коли всю електрику скидають в енергосистему, ККД виробництва тепла падає нижче 40%. Вартість газу на виробництво 1 гКал тепла буде більш ніж вдвічі гіршою, ніж для котлів;

Оскільки обсяг "дешевої" електрики обмежений споживанням тепла, її слід вважати сезонну. Завдяки низькій вартості, вона створює привабливий годовий "мікс", який можна далі поліпшувати за рахунок електрики наступного сезону (СЕС, енергосезонні ресурси, тощо).

2.2 Конкретні кроки

Во Львові змонтовано декілька КГУ, процес продовжується. Однак вигода від них ОТГ не зрозуміла. Скоріш за все, КГУ будуть працювати на енергосистему в аварійному режимі з негативною для ОТГ економікою, напрацьовуючи борги. Мета проекту - забезпечити роботу КГУ на користь ОТГ з позитивною економікою, помітно знизити ціну теплопостачання без субсідій.

Серед багатьох можливостей це зробити, поперше слід використати ті, що дають більший ефект:

• приєднати до КГУ комунальних споживачів, здатних спожити всю вироблено електрику;

• налагодити експлуатацію КГУ, скласти інструкції, створити систему навчання персоналу;

• навчитися продавати зайву електрику в енергосистему з вигідою для себе;

• покупати електрику в часи, коли її вартість нижче вартості власного виробництва;

3. Організаційна частина

3.1 Контракт

Проект здійснюється на основі контракта між Теплоенерго та Підприємством, створеним під даний проект. Співласниками підприємства є інвестор та члени команди або їх довірені особи. Предметом контракту є інжинірінгова діяльність, яка містить:

• проведення передпроектних вишукувань та розробка ТЕО;

• підготовка тендерної документації та супровід тендеру;

• розробка та супровід плану отримання дозволів;

• експертиза проектної документації;

• планування та моніторинг робіт за проектом, публікація звітності;

• приймання та оплата робіт за основним контрактом;

• організація підбору персоналу для експлуатації;

• участь в налагоджувальних роботах разом із стажерами;

• супровід експлуатації протягом року, участь в перехідних режимах;

• розробка інструкцій, регламентів, методик;

Після закінчення БМР\ПНР та вводу в експлуатацію:

• подобові розрахунки оптимального режиму роботи, розробка карт навантаження;

• робота з енергоринком;

• розрахунок економії, розрахунки з інвестором та між учасниками;

3.2 Тендер

Оскільки тендерну документацію готуємо ми, в ній будуть чітко прописані вимоги до виконавця, які неможливо виконати шахраям. Завдяки невеликим коштам, які має витратити ОТГ (якщо це потрібно), такий тендер навряд чи їм цікавий.

Вимоги будуть виписані під консорціум, в склад якого входять фахівці за визначеними напрямками. Щоб зіграти тендер, потрібні гравці в ролі лідерів консорціуму, або уповноважених згідно Договорів по спільну діяльність. Необхідно мати двох таких гравців, програш яких не впливає на склад консорціуму.

3.3 Перед тендером

Тендер є завершенням роботи, яка містить:

• вибір об`єкту;

• попередні вишукування та підготовку бізнес-плану для інвестора;

• передпроектні вишукування та остаточне ТЕО за кошти інвестора;

• розробку технічного завдання та тендерної документації;

• остаточний підбір учасників, включачи виконавців проектних та інших робіт;

4. Заходи та завдання

4.1 Вибір обєкту

Треба оцінити всі котельні, де КГУ встановлені або плануються та вибрати одну або більше для пілотного проекту, виходячи з наступного:

• Найбільші обсяги надійних споживачів тепла;

• Можливість збільшити обсяг теплоспоживання за рахунок переконфігурування тепломереж;

• Найгірший стан та ефективність обладнання котельні та тепломереж;

• Близкість до об`єктів Водоканалу, інших об`єктів споживання (школи, лікарні, тощо);

• Найбільший обсяг зайвої електрики для створення власної мережі;

Слід зібрати інформацію по максимуму котелень (в тому числі без КГУ та не працюючих), зробивши базу даних для наступних проектів. Є межа, за якою подальше нарощування когенераційні недоцільно (треба встановити ТЕР), але до неї ще далеко. Подальша робота піде по напрямкам:

• нарощування обсягів КГУ в діючих котельнях;

• надання бізнесу можливості скидати тепло в тепломережу від своїх КГУ (оренда недіючих або неефективних котелен, врізка в тепломережу, тощо);

4.2 Фактори впливу

• Чим більше споживання тепла - тим більше дешевої електрики можна виробити;

• Електроспоживачів власної мережі має бути більше, ніж електропотужність КУ, але не занадто;

• В нічні часи електропотужність КУ зайва, оскільки електроспоживання низьке. Розвантаженою, вона працює із зниженим ККД та показниками повернення інвестицій;

• Те ж саме, поки мережа не створена (КУ вибирають, виходячи з її майбутньої потужності);

• Неефективна котельня та тепломережа інвестиційно привабливіші за ефективні;

• Обирати слід діючу котельню із надійними споживачами;

• Вибір котельні бажано сумістити з намірами енерговитратних бізнесів;

• Потужність мережі розраховують через споживання тепла та коефіцієнт запасу. Чим він вище - тим ближча ціна електрики до 4 грн кВт*г, чим нижче - тим більші невикористані можливості;

• Чим ближче до електроспоживачів - тим менші витрати на власну мережу;

• Мережу треба будувати навкруг одного фідеру з потужністю, порівняною з КУ (але не нижче);

• Потужнього споживача можливо живити по частинам, за рахунок шафів з дистанційним вмиканням АВР (наприклад, окремі насоси або групи водоканалу). Своя електрика східчасто знижує зовнішнє споживання та показники обліку на фідері вводу від енергосистеми.

4.3 Опитувальник

Питання для покрокової підготовки вхідних даних для обраних об`єктів.

• Проектна\поточна потужність кожної котельні з КГУ по теплу;

• Поточне споживання тепла, чим обмежено. Наскільки можливо збільшити, за рахунок чого;

• Рік введення в експлуатацію, оцінка стану обладнання, дані про модернізацію;

• Тиск газу, максимальний фактичний відбір, резерви підвищення відбору;

• Площа машинного залу та загальна, наявність вільного місця;

• Котельні, які доцільно закрити через підвищення потужності даної котельні;

• Типи та паспортні дані наявних КГУ;

• Мінімальне та максимальне споживання електрики власних потреб котельнею;

• Перелік та характеристики споживачів електрики власних потреб;

• Параметри надлишку електрики (розрахувати);

• Обєкти критичної інфраструктури на відстані 1-2 км (школи, лікарні, ТРП, насосні, ліфти, освітлення);

• Наявність на відстані 1-2 км бізнесу із значним споживанням електрики

• Які споживачі Водоканалу є неподалік котелен з КГУ;

• Які котельні (без КГУ) є неподалік об`єктів Водоканалу;

• Повна електрична потужність кожного обєкту поруч з котельнею;

• Склад та характеристики найбільш потужного обладнання;

• Рік початку експлуатації та технічний стан обладнання;

• Дані по сезонному та подобовому фактичному споживанню електрики;

• Які електроспоживачі бізнесу є неподалік від котелен без КГУ;

• З ким можливо почати розмови про створення колективного трейдера;

• З ким почати створення кооперації з вивчення та обміну досвідом;