Ольга Кошарна

8 жовтня 1955 р. Інженер хімік-технолог. Московський хіміко-технологічний інститут ім. Д.Менделеєва. Кандидат хімічних наук. Стажування за направленням МАГАТЕ в Науково-дослідному ядерному центрі м.Карлсрує: Вивчення ядерного законодавства Німеччини та технологій поводження з РАВ. Мови: російська - рідна, українська, німецька , англійська - читаю та перекладаю зі словником.

Спеціалізація

• Експертиза з питань ядерної та радіаційної безпеки;

• Журналістика, звязки з громадскістю, публічна особа;

Досвід

2020-наст час. Незалежний експерт з питань ядерної енергетики та ядерної та радіаційної безпеки

2005-2021 Член Колегії Держатомрегулювання (з 2005-2021). Член НСУЖУ.

2009-2020 Директор зі зв’язків з громадськістю Асоціації «Український ядерний форум».

2005-2017 Позаштатний радник голови Держатомрегулювання України, член постійного бюро Робочої комісії Держатомрегулювання з нормативного регулювання; член робочої групи з підготовки Першої, Другої та Третьої національних доповідей України за Об’єднаною конвенцією безпеки поводження з відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами; член редколегії Щорічної доповіді про стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні

2010–2011. Провідний науковий співробітник відділу енергетичної та ядерної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України.

2004–2006; 2008-2010 Головний науковий співробітник відділу ядерної безпеки Інституту проблем національної безпеки при РНБОУ; сфера діяльності: нерозповсюдження ядерної зброї; аналіз закордонного та вітчизняного ядерного законодавства, розробка пропозицій щодо вдосконалення українського законодавства; моніторинг світових тенденцій розвитку ядерної енергетики та радіаційних технологій; аналіз процесів в ядерній галузі України.

2006– 2008 Провідний експерт дирекції енергетичних програм Українського центру економічних та політичних досліджень ім..О.Разумкова. Сфера інтересів - моніторинг основних подій в світі та Україні в сфері ядерної енергетики, атомної промисловості, вивчення кращого світового досвіду інституціональної організації забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, аналіз законопроектів та нормативно-правових актів КМУ та Держатомрегулювання України, Мінпаливенерго, законодавства РФ в сфері використання ядерної енергії.

2001–2004 Заст. начальника, начальник Управління планування, координації та розвитку Державного комітету ядерного регулювання України. Співпраця з МАГАТЕ, ЄС, в рамках багатосторонніх міжнародних угод у сфері використання ядерної енергії, науково-технічна політика, робота з засобами масової інформації та громадськістю, підготовка нормативно-правових актів.

1998-2001 Начальник відділу інформаційно-методичного забезпечення Головної державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, старший державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища. Розробка нормативно-правових актів міністерства та КМУ, підготовка змін до законів України з питань вдосконалення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства. Підготовка рекламно-інформаційних матеріалів про діяльність Головдержекоінспекції, робота з засобами масової інформації та громадськістю з питань висвітлення стану державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства.

1996-1998 Начальник відділу безпеки об’єкта “Укриття” та зняття АЕС з експлуатації Управління радіаційних технологій та поводження з радіоактивними відходами Адміністрації ядерного регулювання Мінекобезпеки України. Регулювання діяльності, пов’язаної з перетворенням об’єкта “Укриття” в екологічно безпечний стан, аналіз документів для отримання дозволів на виконання радіаційно-небезпечних для персоналу робіт та підготовка регулюючого рішення. Розробка нормативно-правових документів міністерства (зокрема, “Заява про політику регулювання ядерної та радіаційної безпеки об’єкта “Укриття”), участь в роботі над вдосконаленням чинного законодавства України у сфері використання ядерної енергії та поводження з радіоактивними відходами.

1996 Головний спеціаліст управління міжнародного співробітництва Мінекобезпеки України. Координація співпраці Мінекобезпеки України з міністерствами охорони довкілля Німеччини та Австрії в рамках міжнародних двосторонніх договорів.

1987-1996 Науковий співробітник науково-дослідного інституту “СИНТЕКО” (Київ). Синтез та дослідження властивостей термостійких полімерів. Три авторських свідоцтва в галузі синтезу мономерів для термостійких полімерів.

1985-1987 Науковий співробітник відділу полімерної тари Всесоюзного науково-дослідного та проектного інституту хімічної промисловості (ВНДІПРОЕКТ). Дослідження в галузі переробки пластичних мас методами екструзії та литва. Розробка галузевих стандартів для виробництва тари для побутової хімії. Авторське свідоцтво та декілька статей в цій галузі.

1978-1981 Інженер ВНДІХІМПРОЕКТу, відділ полімерної тари.

Додатково

П’ять авторських свідоцтв СРСР про винаходи, 20 наукових статей; Автор близько 65 статей в газеті «Дзеркало тижня», та багаточисельних публікацій в інших виданнях з питань екології, інституціональних проблем управління охороною навколишнього природного середовища, проблем розвитку ядерної енергетики в Україні. Головний редактор інформаційно-аналітичного журналу “Безпека та нерозповсюдження”, який видавався з 2004 по 2007